Вознесенська СЗОШ-І

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі сайту

Рекомендації батькам, які виховують дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

https://s0.tchkcdn.com/g-h1TchRb2qQCGVNn36fiQqA/13/202581/660x480/f/0/1118189c512f84da12fce90d205161d4_shutterstock_111282158.jpg

     Порушення інтелектуального розвитку – досить складна і, одночасно, недостатньо розкрита на сьогодні особливість перебігу розвитку дитини. Відомо, що однією із першопричин порушення інтелектуального розвитку є органічне ураження головного мозку плоду у внутрішньоутробний період розвитку. Водночас, ця особливість дитини не обмежує її можливості розвиватися та жити у суспільстві і мати власні перспективи. Порушення інтелектуального розвитку це лише особливий розвиток дитини, який не вичерпує усіх її потенційних можливостей.

Як допомагати дитині долати труднощі у навчанні?

      Для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку опанування шкільними знаннями і уміннями становить значні труднощі. На початковому етапі (1 клас) це обумовлено, насамперед, несформованістю пізнавальних процесів та відсутністю необхідного обсягу знань і уявлень про навколишній світ, що здобувається протягом дошкільного періоду і становить основу для послідовного опанування знань, передбачених шкільними програмами з різних навчальних предметів. Досвід роботи спеціальних шкіл свідчить, що успішність корекції навчання і розвитку молодших школярів залежить від того, наскільки до цього процесу залучається сім'я. Саме родина має бути зацікавлена у забезпеченні відповідного педагогічного впливу для оволодіння дитиною потрібними знаннями та уміння, які у майбутньому сприятимуть соціально- трудовій адаптації. Пам’ятаючи це, батьки з перших кроків навчання дитини у школі, мають уважно ставитися до тих труднощів, які виникають у процесі опанування нею змісту окремих навчальних предметів. Тут необхідна співпраця з учителем, вироблення спільної стратегії щодо застосування корекційних засобів для подолання наявних труднощів. Найчастіше труднощі пов’язані із навчанням читання, письма, математики. Щоб успішніше допомагати дитині опановувати знання, і не завищити вимоги, батькам рекомендуємо:

  • ознайомитися із вимогами до змісту навчання, що міститься у програмі з кожного предмета; поцікавитися, як вимоги програми представлені у підручниках (зміст матеріалу за обсягом, за формою подання та ін.). Звичайно батьки не повинні брати на себе функції вчителя стосовно навчання грамоти, письма чи математики, оскільки для цього потрібно володіти спеціальною методикою навчання таких дітей;
  • слід у формі гри вирішувати проблеми щодо подолання труднощів навчання. Наприклад, разом з дитиною придумувати слова, щоб на початку був звук: “А” (Андрій, апельсин, акула, Алла, акація), або назвати слова, із тексту, які починаються на якусь певну букву, чи підкреслити слова, які містять відповідну букву. Корисно прочитати текст у шкільному підручнику з читання та запропонувати дитині відповісти на запитання: “Про що тут говориться?”, “Перекажи”, або запропонувати знайти в тексті якісь слова, прочитати заголовок, знайти запитання, завдання до вправи;
  • разом з дитиною розглядати малюнки у підручниках визначати що намальовано, до змісту малюнка складати запитання, речення; вчити ставити запитання до прочитаного тексту, до розглянутого малюнка та давати відповіді на запитання; читати дитячі книжечки, дивитися кінофільми, різні дитячі передачі, після чого проводити уточнюючі бесіди;
  • збагачувати активний словник дитини новими словами, які характеризують якість, колір, форму предмета, призначення. Вчити добирати слова до характеристики людини, предмета чи позначати словами вчинки;
  • коли дитина навчилася читати, запропонувати їй прочитати на упаковці назви цукерок, печива, харчових продуктів (круп, приправи тощо), назву пральних порошків, миючих засобів тощо;
  • за порадою вчителя, треба допомагати дитині виконувати завдання з математики, розв'язувати приклади, задачі, виконувати письмові вправи тощо. Водночас, потрібно стежити, чи не стомлюється дитина під час виконання будь-яких завдань. Як тільки вона починає відволікатися, потрібно робити невеличкі перерви, змінювати вид діяльності.

      З метою ефективної допомоги дитині в подоланні труднощів у навчанні батьки мають систематично цікавитися, що вивчалось на уроках. Розпитуючи дитину, ставлячи запитання, потрібно враховувати вік, настрій, емоційний стан на даний момент, щоб не образити її. Краще намагатися привчити дитину завжди розказувати батькам про різні події, про свої успіхи у школі, що вивчали на уроках.

http://www.otozh.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B0%D0%B0%D0%B0%D0%B0%D0%B0%D0%B0.jpg

  • Будьте готовими повторити кілька разів. Не зневірюйтесь, якщо вас із першого разу незрозуміли.
  • Використовуйте доступне мовлення, висловлюйтесь точно та лаконічно. Якщо вам потрібно поясни ти щось складне, розподіліть інформацію на частини. Якщо необхідно, використовуйте ілюстрації.
  • Ставте запитання на тему, яка вас цікавить, кілька разів, перефразовуючи їх.
  • Надавайте дитині більше часу для завершення будь-якого завдання .
  • Сповільнення темпу навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність учня. Будьте терплячими, якщо дитині необхідно пояснити чи показати щось багаторазово.

Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:
Будьте готові допомагати дитині, однак за найменшої можливості посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб формувати її самостійність та впевненість.
 

Покажіть дитині, що вірите в неї:

“Я тобі довіряю”.

“Я в тебе вірю”.

“Я поважаю твоє рішення”.

“Як тобі це вдалося?”

“Навчи мене. Як це в тебе виходить?”.

“У тебе виходить це краще, ніж у мене”.

Зверніть увагу на зусилля і старання дитини:

“Я бачу, ти доклав чимало зусиль”.

“Можу уявити, скільки часу на це пішло!”

“Твої старання дають гарний результат!”

“Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!”

Подякуйте за час, проведений разом:

“Я дуже ціную час, який ми з тобою проводимо разом”.

“З тобою дуже цікаво”.

“Мені дуже сподобалося, як ми пограли”.

“Я рада, що ти вдома”.

Допоможіть дитині самій оцінити свій результат:

Що ти думаєш про це?”

“Уявляю, як тобі самому приємно!”

“А тобі самому як би хотілося?”

Дякуйте дитині за допомогу та внесок:

“Щиро дякую тобі за те, що ти … (за конкретну справу)”.

“Спасибі за те, що ти зробив”.

“Спасибі за твоє розуміння”.

“Щиро дякую за твою допомогу”.

“Ти мені дуже допомагаєш, дякую!”

“Завдяки тобі я закінчила цю роботу швидше”.

“З твоєю допомогою у нас тепер так чисто”.

Скажіть про те, що бачите:

Ого! Кімната чиста!”

“Поглянь! Постіль застелена!”

“Які яскраві фарби ти береш!”

“Я бачу, ти дуже постарався!”

“Бачу, що ти сам прибрав зі столу!”

Змалюйте свої відчуття:

“Я дуже люблю вчитися і гратися з тобою”.

“Я відчуваю, що ми з тобою як одна команда”.

“Я така щаслива, що ти у нас є”.

“Мені дуже приємно, коли ти мені допомагаєш”.